Китайська дитячий одяг. Плюси і мінуси.
Китайська дитячий одяг. Плюси і мінуси.
Зараз на ринку дитячого одягу переважають лише кілька країн виробників: Китай, Польща, Туреччина, Україна, Росія ну і трохи Білорусії (в основному трикотаж) та Угорщині. Найпоширеніша одяг, природно, китайського виробництва. У даній статті ми спробуємо розібратися, що «made in China» заслужила погану репутацію, і чому при цьому її активно продають і купують в Україні.
Для початку згадаємо, коли у нас почала з'являтися зарубіжна одяг взагалі. Перші «човники» по закордонах за імпортним товаром з'явилися після розпаду СРСР, і це було зумовлено тотальним дефіцитом товарів споживання і першими відкритими кордонами після проголошення незалежності України. Перший товар який хлинув з-за кордону був відносно непоганої якості, так як був орієнтований на внутрішні ринки цих країн, але буквально через кілька місяців такі країни як Китай і Туреччина почали переорієнтуватися на масовий попит – товари пішли гірше, дешевше і шилися масовим потоком. У 90-ті роки на ринку купувалося все, незалежно від якості пошиття, так як альтернативи практично не було – текстильні фабрики зупинилися після розвалу. І, напевно, з тих нелегких часів, склався стійкий стереотип, одяг з Китаю – дешева і неякісна.
Чи змінилася ситуація за китайському одязі?
Насправді ж після кількох років масового пошиття таких речей на Китайських фабриках почався процес поліпшення виробництва для країн СНД, тому що боротьба за цей величезний ринок вимагала прогресу, і дешевої цінного її було не виграти. Починаючи приблизно з 1998 року, товари китайського виробництва хоч і були гірше аналогів з Туреччини і Європи, але не на багато, а ціна була значно нижчою, іноді навіть в кілька разів. При цьому не варто забувати, що Китай фактично одягає США і більшу частину Європи якісним одягом вже багато років, і тут все залежить від законів ринку, який попит – є і пропозиція. Іншими словами, нам продавали дешевий і пошитий нашвидку товар, тому що інший ми б не могли собі дозволити. Але часи змінилися, а стереотипи залишилися, і зараз застарілими стереотипами користуються багато Європейських країн, замовляючи одяг в Китаї і продаючи її в Україну з подвійним цінами, але вже з Європейськими ярликами.
Варто відзначити ще одну важливу деталь. У Китаї є великі фабрики, де стежать за виробництвом і шиють якісні дитячі речі, а є дрібні цехи, де якість виробів набагато гірше, так що величезну роль грає місце пошиття одягу. Але в цьому випадку претензії до якості виробів варто пред'являти вже нашим, місцевим дистриб'юторам.
Чи варто купувати китайську дитячий одяг?
Вже минули ті часи, коли дешевизна грала ключову роль, але через складну ситуацію в економіці країни, ціна залишається важливим фактором. Китайські фабрики зараз здатні справити щодо якісну, але не дорогий одяг, так що вони і на сьогоднішній день є ключовими гравцями ринку дитячого одягу.
Автор - Богдан Налісніковський
Зараз на ринку дитячого одягу переважають лише кілька країн виробників: Китай, Польща, Туреччина, Україна, Росія ну і трохи Білорусії (в основному трикотаж) та Угорщині. Найпоширеніша одяг, природно, китайського виробництва. У даній статті ми спробуємо розібратися, що «made in China» заслужила погану репутацію, і чому при цьому її активно продають і купують в Україні.
Для початку згадаємо, коли у нас почала з'являтися зарубіжна одяг взагалі. Перші «човники» по закордонах за імпортним товаром з'явилися після розпаду СРСР, і це було зумовлено тотальним дефіцитом товарів споживання і першими відкритими кордонами після проголошення незалежності України. Перший товар який хлинув з-за кордону був відносно непоганої якості, так як був орієнтований на внутрішні ринки цих країн, але буквально через кілька місяців такі країни як Китай і Туреччина почали переорієнтуватися на масовий попит – товари пішли гірше, дешевше і шилися масовим потоком. У 90-ті роки на ринку купувалося все, незалежно від якості пошиття, так як альтернативи практично не було – текстильні фабрики зупинилися після розвалу. І, напевно, з тих нелегких часів, склався стійкий стереотип, одяг з Китаю – дешева і неякісна.
Чи змінилася ситуація за китайському одязі?
Насправді ж після кількох років масового пошиття таких речей на Китайських фабриках почався процес поліпшення виробництва для країн СНД, тому що боротьба за цей величезний ринок вимагала прогресу, і дешевої цінного її було не виграти. Починаючи приблизно з 1998 року, товари китайського виробництва хоч і були гірше аналогів з Туреччини і Європи, але не на багато, а ціна була значно нижчою, іноді навіть в кілька разів. При цьому не варто забувати, що Китай фактично одягає США і більшу частину Європи якісним одягом вже багато років, і тут все залежить від законів ринку, який попит – є і пропозиція. Іншими словами, нам продавали дешевий і пошитий нашвидку товар, тому що інший ми б не могли собі дозволити. Але часи змінилися, а стереотипи залишилися, і зараз застарілими стереотипами користуються багато Європейських країн, замовляючи одяг в Китаї і продаючи її в Україну з подвійним цінами, але вже з Європейськими ярликами.
Варто відзначити ще одну важливу деталь. У Китаї є великі фабрики, де стежать за виробництвом і шиють якісні дитячі речі, а є дрібні цехи, де якість виробів набагато гірше, так що величезну роль грає місце пошиття одягу. Але в цьому випадку претензії до якості виробів варто пред'являти вже нашим, місцевим дистриб'юторам.
Чи варто купувати китайську дитячий одяг?
Вже минули ті часи, коли дешевизна грала ключову роль, але через складну ситуацію в економіці країни, ціна залишається важливим фактором. Китайські фабрики зараз здатні справити щодо якісну, але не дорогий одяг, так що вони і на сьогоднішній день є ключовими гравцями ринку дитячого одягу.
Автор - Богдан Налісніковський
Інші статті
